top of page

Чим небезпечні укуси кліщів і як вберегтися від них

​

Сезон кліщів розпочато. Піки активності щороку припадають на квітень-травень та серпень-вересень. Ці невеликі створіння можуть переносити збудників як вірусних, так і бактеріальних захворювань. Але як захиститись від укусів кліщів під час прогулянки у парку чи пікніку у лісі і що робити, якщо виявили кліща на шкірі?!

 

Ось кілька порад, які допоможуть уникнути укусів кліщів:

1. Подбайте про відповідний одяг. Обов’язково одягніть кепку, панамку, косинку тощо. Бажано одягати світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла, так легше буде помітити кліщів і зменшить ризик укусів.

2. Кожні 2 години прогулянки оглядайте себе і дітей, аби виявити кліщів. Особливо ретельно обстежуйте ділянки тіла, покриті волоссям.

3. Місце для привалів на природі звільняйте від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.

4. При поверненні додому, відразу змініть і ретельно огляньте одяг, виперіть та випрасуйте його. Найчастіше кліщі чіпляються до одягу людини, тому можуть присмоктуватись не лише під час перебування на природі, а й згодом, перекочувавши із одягу. Не варто залишати цей одяг біля ліжка чи спати у ньому. Витрушування одягу не рятує від кліщів.

5. Перевірте речі, які принесли з прогулянки (підстилки, сумки тощо).

6. Якщо на природу брали домашнього улюбленця – його також слід оглянути на наявність кліщів.

Правила безпечної поведінки під час новорічних та різдвяних свят

 

Під час проведення новорічних свят необхідно знати:

​

- сучасні синтетичні ялинки оброблені спеціальним розчином і виготовлені із пластмаси, яка не виділяє отруйних речовин при нагріванні;

- щоб перевірити безпечність штучної красуні, відщипніть шматок пластмаси, з якої вона виготовлена, і нагрійте її сірником (підпалити) – якість диму чи швидкість горіння безпомилково вкажуть на вогнестійкість та не токсичність ялинки: якщо спостерігається швидке спалахування або ж дим подразнює слизову носоглотки – ялинка токсична (!);

- скляні прикраси та електричні гірлянди розвішуйте на небезпечній для дітей висоті, оскільки бажання провести «експерт - аналіз» вмісту кольорового вогника або кульки може закінчитися електричним шоком чи ураженням;

- дотримуйтесь обережності при розкидуванні конфетті – дитина може разом із повітрям випадково в дохнути конфетті, і вони, потрапивши в дихальні шляхи, спровокують або алергію, або навіть призведуть до летального випадку;

- для прикрашення ялинки ілюзією снігу використовуйте тільки просочений вогнестійкий розчин - вату використовувати не рекомендується;

- всю піротехніку (свічки, хлопавки, бенгальські вогні, ракети, звукові жарти і фонтани вогню) купуйте виключно в спеціалізованих магазинах чи кіосках;

- обов’язково перевірте термін зберігання виробу – якщо він закінчився, краще утримайтесь від покупки;

- не підривайте петарди у приміщеннях, бо вони мають небезпечний радіус дії від 0,5 до 5 м.;

- не спостерігайте за петардами з близької відстані, бо дрібні частинки,що розлітаються, можуть пошкодити очі чи підпалити щось у квартирі;

- ні в якому разі не застосовуйте петард поряд з маленькими дітьми, оскільки це може призвести до розладу психіки дитини;

- будьте обережні при використанні бенгальських вогнів – паличку з вогнем тримайте на відстані витягнутої руки і не підносьте близько до очей, одягу чи ялинки;

- встановлюйте ялинку на стійкій основі так, щоб гілки не торкалися до стін і стелі та були на безпечній відстані від електроприладів і побутових речей;

- не встановлюйте ялинку на високій підставці – стільцях, табуретках, журнальних столиках та ін.;

- поставте стовбур ялинки у відро з мокрим піском і час від часу зволожуйте його;

- якщо ялинка засохла, викиньте її, тому що вона може спалахнути як факел;

- не запалюйте на ялинці свічки, бенгальські вогні, а також саморобні електрогірлянди;

- пам'ятайте, що особливо небезпечним на ялинці є золотаво-сріблястий дощик з алюмінієвої фольги, бо він може замкнути електрогірлянду;

- не забувайте: діти можуть перебувати біля ялинки з увімкненою гірляндою тільки у присутності дорослих, вимикайте її, коли виходите з кімнати;

- закріплюйте свічки на твердій поверхні, не покритій скатертиною чи серветкою;

- завжди тримайте неподалік від ялинки декілька паперових пакетів із піском, ємність з водою, стареньку ковдру, електричний ліхтарик;

- обробіть ялинку спеціальним вогнестійким розчином з метою запобігання виникнення пожежі.

 

Дії при загоранні ялинки:

 

- при загоранні електрогірлянди негайно вийміть із розетки вилку електроприладу (вона повинна бути в доступному місці) чи вимкніть автоматичні запобіжники (викрутіть пробки) в електросиловій;

- зателефонуйте у пожежну охорону – телефон 101;

- зваліть ялинку на підлогу, щоб полум'я не піднімалось угору (можуть зайнятися шпалери та штори);

- накиньте на неї ковдру, закидайте вогонь піском чи залийте водою (якщо нежива ялинка);

- не забудьте, що синтетична ялинка горить швидше, при цьому матеріал, з якого вона виготовлена, плавиться і розтікається, виділяючи отруйні речовини (оксид вуглецю, синильну кислоту і фосген);

- ні в якому разі не гасіть водою полімери, які горять, бо можливе розкидання іскор і розплавленої маси;

- не торкаючись до палаючої синтетичної ялинки голими руками, накиньте на неї цупке покривало і засипте вогнем;

- до прибуття пожежників постарайтеся за допомогою піску та води ліквідувати осередок пожежі або хоча б не допустити розповсюдження вогню, накинувши на речі, які зайнялися від пожежі, цупку мокру тканину чи ковдру;

- не відчиняйте вікна і двері, як і в інших випадках пожежі у приміщенні, квартирі, оскільки протяг більше розідме полум'я;

- якщо загасити пожежу неможливо, то щільно зачиніть двері в приміщення (кімнату), де виникла пожежа, і поливайте їх ззовні водою;

- повідомте працівників (людей присутніх на святи у квартире),  дітей про виникнення пожежі та, якщо це необхідно, виведіть їх з закладу або кв

              ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом по дошкільному навчальному

закладу )ясла-садок) спеціального типу

№ 13 «Золотий ключик»

від 16.01.2018 р. № 08

Завідувач ___________ Тодоренко Т.О.

 

 

Заходи

безпеки поводження  на водоймищах в зимовий період

 

Взимку вода вабить дітлахів та дорослих не менше, ніж літом, адже без катання на ковзанах, прогулянок по замерзлих водоймищах або риболовлі канікули просто неможливі. А для покоління XXI століття це взагалі екстрим!

Який, на жаль, нерідко закінчується трагічно.

​

Отже:

  • перш ніж ступати на лід, дізнайтеся про товщину льодового покриву на водоймі: у різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною, у гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією;

  • міцність льоду можна частково визначити візуально (при температурі повітря нижче 0)

 за кольором:

  • лід блакитного кольору – найміцніший;

  • білого – міцність у два рази менша;

  • сірий – свідчення про присутність води у товщі льоду;

 за товщею:

  • лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5-7 см. - витримає лише одну людину;

  • для групи людей (масові переправи пішки) – товщиною не менше 15 см. (дистанція у колоні по 4 чоловіка 5 м.);

  • для влаштування ковзанки - не менше 10-12 см.;

  • при масовому катанні на ковзанах – 25 см.;

  • для переправи вантажного автомобіля (колісного) вагою 15т. – 35-43 см. (дистанція у колоні не менше 35 м.);

  • для гусеничного трактора і тягача вагою 20т. – 40-60см. (дистанція у колоні не менше 30 м.);

  • лід неміцний біля стоку води (наприклад, із підприємства або фабрики);  

  • тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами снігу, у місцях, де водорості повмерзали у лід;

  •  тонкий лід там, де б'ють ключі, де швидка течія або струмок впадає в річку.

Тому:

  • ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги, а тільки за допомогою пешні;

  • негайно припиніть рух якщо лід недостатньо міцний і почав тріщати, при цьому повертайтеся лише своїми слідами, не біжіть, а відходьте повільно, роблячи перші кроки не відриваючи ступні ніг від поверхні льоду;

  • якщо ви на лижах і треба прокладати лижню, кріплення лиж відстебніть, зніміть з рук петлі лижних палиць і тримайте палиці в руках;

  • якщо є рюкзак, то повісьте його лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метри позаду;

  • якщо ви йдете гру­пою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше ніж на 5 м. (відстань повинна бути не менше 5-6 м.);

  • під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан;

  • виміряти точну товщину можна, лише знявши спочатку верхній (каламутний) проша­рок від снігового, зовсім уже неміцного льоду;

  • якщо лід почав тріщати, не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

 

                                                               Правила безпеки на зимовій рибній ловлі

 

  • не пробивайте поруч багато лунок;

  • не збирайтеся великими групами на одному місці;

  • не пробивайте лунки на переправах;

  • не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега;

  • завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;

  • тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку;

 

                                                                               Дії при потраплянні у воду

 

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера, то:

  • широко розкиньте руки по краях льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою;

  • намагайтеся, не обламуючи краю пролому, без різких рухів вибиратися на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги;

  • вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть у той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена;

  • будьте обережні до самого бере­га, а там не зупиняйтеся, доки не опинитеся у теплі.

 

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, то:

  • негайно сповістіть їй, що йдете на допомогу;

  • візьміть лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них, широко розкидаючи при цьому руки і не підповзаючи до самого краю ополонки;

  • ремені, шарфи, дошки, жердини, санки або лижі допоможуть врятувати людину - кидати їх потрібно з відстані 3-4 метрів;

  • якщо ви не один, тоді, узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і ру­хайтеся до пролому, а подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони;

  • не допустіть переохолодження потерпілого: негайно укрийте його від вітру і якнайшвидше допровадьте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.

 

                                                                     Дії при переохолодженні (гіпотермії)

​

Ознаки гіпотермії:

1) при легкій гіпотермії:

- з’являється неконтрольоване тремтіння;

- спостерігається втрата координації рухів;

- притупляється свідомість;

- виникають позиви сечовипускання.

2) при важкій гіпотермії:

- бліде, одутле обличчя;

- апатія, сонливість;

- погана координація рухів;

- млява, невиразна мова;

- ірраціональна поведінка (постраждалий може нагадувати п’яного);

- припинення неконтрольованого тремтіння;

- уповільнений, нерегулярні пульс, серцебиття і дихання.

 

                                                                                  Перша допомога

 

Дії до прибуття лікаря:

  • постраждалого перенесіть у тепле місце (при цьому пересувайте його дуже обережно і намагайтеся підтримувати у горизонтальному положенні);

  • покладіть його так, щоб ноги були вище, ніж голова;

  • зніміть з нього вологий одяг, замініть сухим і починайте зігрівання;

  • закутайте постраждалого в сухі ковдри або додатковий одяг (ще краще - покласти його в попередньо нагрітий спальний мішок);

  • накрийте чим-небудь його голову;

  • якщо постраждалий у повній свідомості, дайте йому тепле питво;

  • якщо ви у приміщенні, спробуйте зробити йому теплу, кімнатної температури (але не гарячу) ванну;

  • зігрівання потрібно проводити поступово: здійснюю­чи масаж тіла, температуру води доводять до 36°С.;

  • якщо ванна недосяжна, прикладіть теплі (але не гарячі) грілки до шиї, під пахви і до паху постраждалого;

  • якщо тепла вода недосяжна, використайте тепло свого тіла;

  • після того, як шкіра постраждалого стане рожевою, проведіть штучне дихання і масаж серця;

  • після появи самостійного дихання, постраждалого тепло закутують, дають гарячий чай, молоко;

  • при відмороженні кінцівок постраждалому надають відповідну допомогу і доставляють до найближчого лікувального закладу, не допускаючи повторного переохолодження.

 

Це потрібно запам’ятати:

​

  • НЕ залишайте постраждалого без уваги і піклування ні на хвилинку;

  • НЕ намагайтеся відігріти постраждалого одномоментно (необхідне поступове зігрівання);

  • НЕ розтирайте шкіру або кінцівки постраждалого;

  • НЕ занурюйте у гарячу воду (можна тільки у теплу);

  • НЕ дозволяйте постраждалому рухатися (примусьте його лежати нерухомо);

  • НЕ допускайте, щоб тепло від печі або калорифера надходило безпосередньо на шкіру постраждалого;

  • НЕ використовуйте гарячі грілки;

  • НЕ давайте гарячу їжу або питво (можна тільки тепле);

  • НЕ давайте їжу або питво взагалі, якщо він без свідомості або у напівсвідомому стані;

  • НЕ давайте постраждалому ніяких алкогольних напоїв.

bottom of page